добивати

добивати
-а́ю, -а́єш, недок., доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, док., перех.
1) Умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого-небудь.
2) Остаточно розбивати, перемагати (ворога). || перен. Остаточно розбивати ідейно або морально.
3) Закінчувати бити, робити непридатним що-небудь; доношувати. || Те саме, що домолочувати.
4) перен. Надокучливими прикрими розмовами, докорами і т. ін. доводити до важких наслідків.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "добивати" в других словарях:

  • добивати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • добивання — я, с. Дія за знач. добивати …   Український тлумачний словник

  • добити — див. добивати …   Український тлумачний словник

  • докінчувати — ую, уєш, недок., докінчи/ти, чу/, чи/ш, док. 1) перех. і з інфін.Доводити почате до кінця; закінчувати. 2) перех. Завдавати кому небудь вирішальних ударів; добивати, знищувати …   Український тлумачний словник

  • дострілювати — юю, юєш, недок., достре/лити, лю, лиш, док. 1) перех.Добивати пострілами підстреленого. 2) тільки недок., перех. Витрачати всі запаси для стрільби. 3) тільки док., неперех. Досягнути якого небудь місця випущеною кулею, стрілою і т. ін …   Український тлумачний словник

  • прикінчувати — ую, уєш, недок., прикінчи/ти, чу/, чи/ш, док., перех., розм. Позбавляти життя; убивати, добивати …   Український тлумачний словник

  • прирізувати — ую, уєш, недок., прирі/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) кому. Наділяти кого небудь, перев. додатково, ділянкою поля, городу. || до чого. Приєднувати ділянку поля, городу і т. ін. до іншого поля, городу і т. ін. 2) Убивати на м ясо (перев.… …   Український тлумачний словник

  • пристрілювати — I юю, юєш, недок., пристрі/лити і пристре/лити, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого небудь. II юю, юєш, недок., пристріля/ти, я/ю, я/єш, док., перех., спец. 1) Пробними пострілами встановлювати правильний приціл вогнепальної …   Український тлумачний словник

  • убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити …   Словник синонімів української мови

  • пристрілювати — 1 дієслово недоконаного виду убивати або добивати пострілом пристрілювати 2 дієслово недоконаного виду перевіряти точність зброї …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»